Автор: Надя Біла
Изд-во: ВЦ «Академія»
ISBN: 978-966-580-504-5
Год: 2017
Стр.: 160
Формат: pdf
Размер: 70,42 Мб
Язык: українська
Повість для підлітків (16+)
Мілка і її компанія — комфортний світ дівчат із сорокової школи. У їхні майже шістнадцять усе вабить і складається більш-менш очікувано. Їм кортить пізнати життя в житті, поза межами шкільних занять, недолугих побачень з однолітками і спостережень за «щастям» батьків, які «вже давно не сплять в одному ліжку». У них удосталь дослідницького інтересу, щоб по-справжньому цілуватися, приміряти одяг зі щораз глибшим декольте, інколи говорити про секс і багато чого пробувати. Мілка зустрічається із Сашком, але нічого, крім розчарувань і принижень, не знаходить з ним.
А ще є Дімка і його друзі. Їм здається, що вони — крута компанія. У Дімки тато-алкоголік і втомлена життям мама. Від усіх проблем він ховається у Світлани, яка втікає з ним від своєї самотності. Світ Дімки не такий, як у Мілки — фешенебельний міні-світ, де пахне квітковими парфумами, а довкола море фальші. І дуже колючі сльози,
якщо не з тим і не туди запливеш. За законом несподіванки, в якийсь момент ці світи зіштовхуються. І від того стається по-всякому: і радісно, і трепетно, і ризиковано, і до біса боляче.
У «хеппі-фіналі» Мілка і Дімка виходять на свою, вже нову, орбіту. Бо крута компанія може давати і повчальні уроки.
-------------------
Найпростіше буде сказати «Це крута книжка про любов по-дорослому!». Але це – найменше, що є в цій книжці.
Бо в ній ідеться про ТЕБЕ – вже не дитину, і все ще не дорослого. Про ТВОЇ думки, страхи, сподівання та вчинки, за які буває соромно і страшно. Про «круті» компанії, в кожній із яких свій закон і антураж. Про буденну типову школу, з «косяками» за рогом і вчителями, котрим вдається щиро нічого насправді важливого не помічати. Про батьків, які живуть у якісь паралельній реальності, де ти граєшся з ведмедиками та пишеш «домашку», замість цілуватися у ванній і пробувати наркоту…
Але це направду крута книжка. І дуже добра. Сповнена щирої поваги та розуміння ТЕБЕ – шістнадцятилітнього, незрозумілого собі самому і такого спраглого «справжнього» життя.
Не розповідатиму, хто герої та що з ними трапилося. Бо цю книжку варто прочитати самому.
Із здивуванням. Із задоволенням. Із острахом, що все таке впізнаване. Із радістю, що це «не моя історія» та що все добре. А тоді варто просто подумати на самоті… або поділитися думками й книжкою в своїй «крутій» компанії
d o w n l o a d :