Название: Артилерійський арсенал Київської фортеці у другій половині XVII ст.: формування, структура, функції
Автор: Мальченко О.
Издательство: Інститут української археографії та джерелознавства
Год: 2017
Формат: pdf
Страниц: 544
Размер: 15,77 Мб
Язык: украинский
Метою дисертації є комплексне дослідження артилерійського арсеналу Київської фортеці другої половини XVII ст., аналіз обумовленості його формування воєнно-політичними подіями, технологічними й культурними нормами, міжнародними стосунками, владними формальними і неформальними механізмами, а також висвітлення зворотного впливу київської арсенальної артилерії на події української історії.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
1. Дослідити особливості письмової та матеріальної джерельної бази феномену, визначити інформаційний потенціал залучених до роботи джерел.
2. Встановити причини створення великого артилерійського арсеналу на території Старокиївської фортеці у середині XVII ст. Визначити вплив історико-ідеологічного статусу Києва на формування місцевого гарматного парку.
3. Виявити й узагальнити основні типи гармат, що перебували на озброєнні Київського арсеналу, реконструювати їхню типологічну морфологію. Ідентифікувати гарматні позиції з інвентарних описів Київського арсеналу. Встановити тактико-технічні параметри усіх типів арсенальних гармат, принципи їх бойового використання. Описати і розшифрувати епіграфіку, символіку й орнаментацію київських гармат;
4. Прослідкувати зміни номенклатури артилерійського парку Києва другої половини XVII ст. залежно від воєнних кампаній, етапів постачання, державної стратегії царського уряду. Реконструювати історичну долю усіх типологічних комплексів київської артилерії від моменту виробництва до кінцевого періоду перебування на озброєнні Київської фортеці
5. Реконструювати процес пристосування київських фортифікацій до практичних потреб використання артилерії. Встановити рівень відповідності модернізованих укріплень Київської фортеці потребам артилерії на переломі XVII–XVIII ст. Визначити вплив «інженерної» складової на якість процесу реконструкції. Встановити значення фортифікаційних термінів, пов’язаних з пристосуванням оборонної споруди до практики використання артилерії і прослідкувати еволюцію їх смислового наповнення.
6. Окреслити географію баз і мережу шляхів постачання гармат до Київського арсеналу. Висвітлити принципи постачання й способи комплектування гарматами київського цейхгаузу.
7. Вивчити комплекс витратних матеріалів гранатної лабораторії Київського арсеналу. Розшифрувати рецептурні записи й описати практичну дію запалювальних, димових й отруйних снарядів.
8. Дослідити рівень розвитку київського гарматного виробництва на переломі XVII–XVIII ст., встановити його місце серед інших виробничих центрів Лівобережної України.
9. Проаналізувати тактичне й стратегічне значення Київського арсеналу у наступальних планах Московської держави, встановити воєнну, політичну й ідеологічну мотивацію його утримання на південно-західному кордоні. Визначити рівень «включення» Київського арсеналу у події воєнної історії українських земель. Дослідити топографію руху київської артилерії у російсько-українських воєнних кампаніях другої половини XVII ст. 10. Виявити та обґрунтувати закономірності й етапи розвитку структури Київського арсеналу й формування типологічних пріоритетів.
11. Встановити причини «згасання» артилерійського арсеналу Київської фортеці на переломі XVII–XVIII ст.